Верховна Рада 21 липня ухвалила в першому читанні законопроєкт №3718 “Про основні засади молодіжної політики”, титульним автором якого є народний депутат України, перший голова Громадської ради Держмолодьжитла Олександр Санченко.
Йдеться про рамковий закон, тому він не прописує конкретні механізми, а визначає поняття, завдання і принципи молодіжної політики в Україні, механізми участі молоді у її реалізації, відповідні повноваження органів влади, особливості утворення і діяльності молодіжних і дитячих об’єднань.
З-поміж іншого проєкт передбачає зниження віку молоді до 29 років. Як пояснюють автори ініціативи, це відповідає підходам міжнародних інституцій: за критеріями ООН, молоддю вважають людей віком 15-24 роки, а у Стратегії Європейського Союзу молодь має вік 13-30 років. Прийняту сьогодні в Україні вікову межу у 35 років проєкт закону встановлює лише для забезпечення участі молодих сімей у житлових програмах.
Житловій проблемі присвячена окрема стаття 17 проєкту закону – «Особливості реалізації права молоді на забезпечення житлом». Серед основних завдань молодіжної політики законопроєкт визначає підтримку молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань.
Така окрема увага зрозуміла і логічна, адже житлове питання залишається одним з найбільш актуальних для молодих родин в Україні. Якою є ситуація в цій сфері сьогодні? Спершу окреслимо масштаб проблеми в цифрах. На 1 січня 2011 року (??) на квартирному обліку в Україні перебували 111 тис. 722 молоді сім’ї, з них 32 тис. стояли на обліку десять і більше років. За статистичними дослідженнями, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визначено понад 600 тис. громадян, майже 70 тисяч з яких – молодь. Зауважимо, це дані станом 2015 рік – відтоді й дотепер офіційна статистична інформація щодо житлового питання в Україні не збирається і не узагальнюється, що само по собі незрозуміло.
Та нехай про потребу молоді в житлі скаже сама молодь. А вона недвозначно висловлюється щодо цього питання. 2019 року за підтримки ЮНІСЕФ в Україні молодіжний проект U-Report провів опитування «Забезпечення молоді житлом», маючи на меті дослідити актуальність проблеми забезпечення молоді житлом і визначити ефективні механізми державної підтримки в цьому напрямку. У дослідженні взяли участь 11 729 молодих українців віком 18-34 роки. З них для 81,5% питання забезпечення житлом є актуальним. Для 28,2% найбільш прийнятним механізмом забезпечення житлом є пільговий кредит.
Інше опитування, проведене 2019 року на замовлення аналітичного центру CEDOS у рамках комплексного аналізу державної житлової політики в Україні, показало, що 31% молоді вважають прийнятним для себе варіантом придбати житло за допомогою іпотеки, розстрочки чи скориставшись державними житловими програмами. Серед причин відсутності житла 37% респондентів назвали відсутність доступної іпотеки від держави. Третина респондентів бажають скористатися пільговим кредитуванням під 3% річних (кредитування з низькою відсотковою ставкою або компенсація відсотків за іпотекою).
Отже, в суспільстві є великі очікування щодо участі держави в забезпеченні житлом. А де ж відповідь самої держави? Адже за часів світової економічної кризи, поглибленої пандемією, більшість молодих сімей не мають змоги самотужки вийти на ринок житла. Їм вкрай потрібна підтримка – або іпотека від банків за дійсно низькими ставками, або можливість спертися на плече держави.
Банківські установи націлені насамперед на отримання прибутку і за нинішнього стану української економіки не мають змоги ігнорувати ризики масового неповернення кредитів і запропонувати умови іпотеки, які були б доступними для справді широких верств українців – як би про інше не розповідала реклама різноманітних програм, які насправді є банківськими, а не державними. Housing Ukraine аналізував умови іпотечних програм від провідних банків – з відповідним матеріалом можна ознайомитися на нашому сайті і сторінці у Фейсбук.
«Рятівним колом» для молоді можуть і повинні стати державні і місцеві житлові програми – за умов їх наповнення достатніми обсягами коштів. Установою, призначеною бути ефективним посередником між державою, місцевою владою і громадянином, що потребує житла, є Держмолодьжитло, спеціально для виконання цієї місії і створене Урядом майже 30 років тому.
Державний фонд є виконавцем низки державних житлових програм і механізмів підтримки молодих сімей та інших громадян у придбанні житла, зокрема, Держпрограми забезпечення молоді житлом на 2013-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. №967.
Найбільш популярним механізмом для молоді, безумовно, є програма пільгового довготермінового кредитування будівництва житла для молодих сімей, положення якої визначені у ст. 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
Кредит за цією програмою надається молодим сім’ям віком до 35 років включно, терміном на 30 років. Відсоткова ставка 3% річних. На будь-якому етапі дії кредитного договору при народженні дитини надаються пільги: сім’ї з однією дитиною звільняються від сплати відсотків за користування кредитом, сім’ям, в яких виховується дві дитини, погашається 25%, а якщо є три і більше дітей – 50%. Кошти, що надходять в рахунок погашення зобов’язань за кредитом, спрямовуються на нове кредитування.
Протягом 2011-2020 рр. загальна площа проінвестованих за програмою квартир для молодих родин склала 196,9 тис. кв. м. Власні квартири отримали 3040 позичальників Держмолодьжитла.
Результат дії програми міг би бути значно потужнішим, якби не ПОВНЕ ПРИПИНЕННЯ протягом 2015 – 2020 рр. видатків із загального фонду державного бюджету на житлові кредити молодим сім’ям. У цей час фінансування програми здійснювалося переважно за рахунок коштів місцевих бюджетів, якими за п’ять років профінансовано житлових кредитів на 622,84 млн. грн.
В умовах практично відсутнього фінансування з бюджету держави питання забезпечення молоді житлом є актуальним, молодь готова брати участь у державних житлових програмах. Адже відсутність власного житла в комплексі з іншими причинами відчутно позначається на плануванні народження дітей майже кожної української сім'ї. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України, серед основних перепон для народження бажаної кількості дітей 41% респондентів назвали відсутність належних житлових умов.
Зважаючи на те, що питання забезпечення молоді житлом є одним із найбільш важливих для кожної сім’ї, та враховуючи, що 2020 року завершує дію Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2020 роки, державній владі гостро необхідно звернути увагу на цю проблему своїх молодих громадян.
Зокрема, доцільно продовжити дію Державної програми забезпечення молоді житлом до 2030 року. Також у процесі підготовки проекту Держбюджету України на 2021 рік передбачити видатки на пільгове довгострокове державне кредитування молодих сімей на придбання житла в обсязі не менше 1 млрд грн. За таких умов молодь відчує, що потрібна своїй країні та плануватиме свій завтрашній день у себе вдома, а не думатиме про вимушену еміграцію.